Світ не без добрих людей

0
4

блу

Ще з дитинства нам розповідають казки, де йде боротьба між добром та злом. Так і у нашому житті існують добрі люди, з чистим та щирим серцем. У казці вони відображаються феями чи принцесами. А у нашому житті – це донори, волонтери, спонсори, та й звичайні люди, котрі завжди допоможуть та підтримають.

Я пам’ятаю, як моя матуся розповіла мені одну притчу про добро та зло , та сказала, що, тільки, коли я виросту, зможу зрозуміти її суть. Притча була така: 

«Одного разу, до мудреця прийшов хлопець, та попросив пояснити що таке добро та зло. На що мудрець відповів:

– Давай з тобою вигадаємо двох тварин, хай це будуть вовки. Ось уяви, що перший вовк – це справедливість, любов, чесність, щирість. Він поєднує усі якості, котрі роблять людину справді щасливою. А інший вовк – це ненависть, зло, зрада, брехня та усі негативні риси, що ти можеш собі уявити. Так ось, між цими вовками усе життя йде запекла боротьба.

-І хто з них виграє?,- з радістю спитав хлопчик.

– Виграє той, котрого ти годуєш.»,- відповів мудрець.

Над цією притчею можливо розмишляти безкінечно, але яка її суть? Я вважаю, що виграє саме перший вовк, тому що він буде творити добро та зробить краще увесь світ. І саме тому я буду годувати саме його. Мені зовсім не потрібен буде злий вовк.

Не дивлячись на цю притчу, я і так можу сказати, що у світі багато добрих та небайдужих людей. Дякувати Богу, що мене оточують тільки добрі люди. Вони допомагають мені впоратися зі складними ситуаціями. Одного разу, мій друг сказав мені, що в світі не залишилось більше добрих людей. Усі хочуть отримати певну вигоду у своїх вчинках, їм важливіше своє життя, ніж інше. Я з ним зовсім не згодна. У світі дуже багато добрих людей. Вони доказують це своїми справами.

Я можу зрівняти добро та зло у нашому житті на особистому прикладі. Проблема з агресивними собаками у моєму місці стоїть дуже гостро. Вони можуть напасти де завгодно та на будь-яку людину. Якось я йшла по вулиці, де була зграя собак. Поряд зі мною йшла бабуся. Собаки  сильно лаяли та нападали на перехожих. Бабуся сховалася за мене, щоб собаки її не покусали. Я не вспіла отямитись, як якийсь перехожий дідусь відігнав від мене зграю розлючених псів. Отже, у цьому випадку дві людини повели себе по-різному. Тоді я зрозуміла, що не всі люди однакові, але все ж таки ще залишилися ті, серця котрих не кам’яне. Вони творили добро та будуть його творити. І нехай злі люди теж існують, але добро завжди перемагає!

Панченко Дарина